Впала ніч, вкрила мороком луки,
Знов зустрілися ми після розлуки,
З неба зоряне сяйво лилося,
Переплуталось в травах волосся.
Приспів.
Зоряна любов, скошена трава,
В час такий п*янкі губи і слова,
Зоряна любов, скошена трава,
Ця чудова мить вічно хай трива.
Ти моя, ти казкова царівна,
Твої очі горять так чарівно,
Руки срібними росами вмиті.
Губи й груди коханням налиті.
Приспів.
Вже зоря світанкова палає,
В мене іншої, люба, немає,
Лиш про тебе усі мої мрії,
Лиш з тобою на щастя надії,
Приспів.
Зоряна любов, скошена трава.
В час такий п*янкі губи і слова,
Зоряна любов, скошена трава,
Ця чудова мить вічно хай трива.
Микола Токар. Сідней.
Николай Токарь,
Сидней. Австралия.
Родился, рос, жил и работал на Харьковщине.
Служил в армии на Камчатке.
Не имею, не состоял, не привлекался.
Разменял восьмой десяток. В браке состою уже 41 год
Имею дочь и троих внуков.
Живу в Сиднее с 1997г e-mail автора:Niko1938@gmail.com
Прочитано 5323 раза. Голосов 0. Средняя оценка: 0
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Поэзия : Душа шукає душу - Василь Мартинюк "...Душа зв’язалася з душею..." - ці слова з
Першої книги Самуїлової, 18:1, я обрав епіграфом до запропонованого вірша. А написав його, коли почував себе дуже самотнім, коли мене не розуміли ні рідні по крові, ні рідні по вірі, і тільки раптове усвідомлення близькості Господа Ісуса Христа дало мені утіху і спокій. Слава Ісусу!
