Мій любий краю, у тобі печаль
Років зневаги, відчаю і болю.
Стискає серце невимовний жаль,
Що маєш нещасливу долю,
Що у тобі завжди дзвеніла сталь
Й червоно умивались близь і даль.
Ти марив бути мирним, ти хотів
Гостей приймати щедро й проводжати,
А мусив зустрічати ворогів,
Коритися і під ярмом стогнати.
Але ти завжди про свободу снив
То квітом крові, то колоссям нив.
І ось ти вільний, та господар твій
Забув свій рід мамоні на догоду.
Із тебе вийшов, та тобі чужий,
Відрікся і Розп'ятого, і плоду.
А плід Його є добрий, золотий —
У нім любов, повага й супокій.
Мій краю, чуєш: виє хижий вовк...
І хмарами клубочиться тривога.
Вбиває в землю поганин кілок
Із обрисами ідола Дажбога.
Зведе тебе язичницький божок,
І станеш пусткою, де морок і пісок.
Поклич Христа, нехай Його сліди
Скрізь відіб'ються на твоїх просторах.
Хай Він торкнеться і землі, й води,
Зайде у ліс, у степ, гостює в горах.
Бо лише з Господом, мій краю, лиш тоді
Не знатимеш ні горя, ні біди.
Василь Мартинюк,
Луцьк, Україна
Я народився 16 січня 1966 року в с. Карпилівка Сарненського району Рівненської області. Закінчив філологічний факультет Волинського державного університету ім. Лесі Українки. Учителював, працював літературним редактором журналу "Благовісник".
Автор збірки "Оновлення серця" (2004).
Одружений. З дружиною Марією виховуємо шестеро дітей.
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Крик души : Наставление женам - Сергей Сгибнев Надеюсь, что не обижу представителей прекрасной половины, предложив поразмышлять о супружестве (будущем, настоящем или, увы, прошедшем). Поразмышлять о своих избранниках, о том, что происходит между вами. В начале приведу выдержку одного из наших современников, а затем - из глубины веков – от ИОАННА ЗЛАТОУСТА, жившего и служившего Господу 1600 лет назад.
Итак,
А ваш предполагаемый супруг – равная ли вам пара? Это вечная истина, что никому не удастся что-либо изменить в человеке, которого он выбрал. Если вы вышли замуж за “фольксваген” телом, духом и душой, не ожидайте, что в браке нечто вдруг превратит его в “роллс-ройс”.
Итак, если ваше тело, дух и душа готовы к свершению, и ваш избранник тоже, и если вы стремитесь к соглашению о взаимной любви длиной в жизнь, то вы, наверное, как никто, готовы вступить в брак. Только помните: в день свадьбы вы вступаете в брак не с одним человеком, а с тремя. С тем, кто, как вы думаете, он есть. С тем, кто он есть на самом деле. Но, главным образом, – с тем, кем он станет потому, что будет жить с вами.
Приведенные слова - наши с вами современники. И, возможно, что многие их уже слышали. Ну, а теперь, милости просим - в вечность...
