Несу до людини тривоги і біль свій,
Свій сумнів і радість і розчарування.
Та Бог, Всемогутній,Всевладний, Всесильний
Повинен стояти на першому плані.
До Господа клич- Він велике покаже;
Він милість і ласку покаже Свою;
Й покаже тобі навіть і недосяжне,
Якщо вознесеш ти молитву твою.
Чи ж є для Творця щось тяжке, неможливе?
Чи ж є якісь межі у діях Його?
Христос переміг все - і це лиш важливе
Для всього життя, для ходіння мого.
Лиш Бог дає сили і міцність народу,
Хто все у молитві Йому довіряє.
Не має ні сили, ні міці, ні плоду
Лиш той, хто життя по Христу не звіряє.
Ісус є дорога, то йдіть лише нею.
Лиш правду Христову ви завжди творіть,
Щоб гріх не ставав нам гіркою межею
І не заважав в нас Ісусові жить.
Хай всі почуття,бажання і дії,
Всі наші надії від Бога ідуть.
Тоді лиш отримаєш все ти просиме,
Коли Божим Сином наповниш всю суть.
Творцю не потрібні слова пишнозвучні,
І багатослів"я не треба Йому.
Молитва відверта у ціль свою влучить,
Хто серце усе довіряє Христу.
Тож Богу довіртесь немов малі діти.
син Божий нехай владарює в серцях
Й навчить, як належить, усі нас, молитись
І жить переможно, щоб зник всякий страх.
Сердечні слова прийми від нас,Боже,
Всю щиру подяку і нашу любов
За те, що для нас Ти зробити все можеш-
Ісус, наш Спаситель, весь гріх поборов!
Ольга Назарова,
Украина
Ти все розставиш на свої місця, мій Боже.
Лиш Ти надійний, вірний, Боже мій.
НавЕсти лад у всім мені Ти допоможеш.
Вся довіряюся, Господь, лише Тобі. Амінь.
Прочитано 7855 раз. Голосов 0. Средняя оценка: 0
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Оцените произведение:
(после оценки вы также сможете оставить отзыв)
Публицистика : Оставить первую любовь - Николай Николаевич Дорогой Господь! Это я сегодня понимаю, что Ты хранил меня всегда. Ты не дал мне умереть при рождении. Ты не дал мне утонуть, когда я тонул. Ты не дал мне умереть, когда я сам этого хотел. Ты хранил меня даже тогда, когда казалось, хранить меня не за что. Ты давал мне силы тогда, когда жизнь казалась ненужной и бесполезной. Ты хранил меня, как «зеницу ока». Ты спасал меня от выбросов и завалов в шахте. Ты хранил меня от тюрьмы и нищенской сумы. Ты был моим Отцом давно, но я не признавал Тебя. Ты стучался в мое сердце, но я был как глухонемой. Ты окутывал меня своей любовью, но я не понимал ее. Когда не стало моих родителей, Ты заменил их. Ты и сегодня все Тот же любящий Отец, Который ждет Своих блудных сыновей и плачет, когда они умирают без покаяния.
