О, Савл, Савл, за что ты гонишь,
За что же гонишь ты Меня?
По выжженной идешь пустыне
Куда? И с кем? Где ты - где Я?
Ты восходил со Мной на гору,
Величье храма восхвалял.
А что в душе, на сердце было?
Его ты стены строил сам.
Устроил башни неподступно -
Врата "чужому" не пройти.
А кто чужой? Не брат ли нищий?
В свободе он. Мы - взаперти.
Да, с виду кажется он нищим,
Но нищета его с Царя.
Ну, а твоя, мой брат, одежда,
С какого снята короля?
О, Савл, Савл, что же ныне
Скажи, важнее для тебя?
Глоток воды живой в пустыне
Или ученье букваря*?
Тебя призвал Я, чтобы стражем
У врат израильских стоять.
А ты ушел в Лаодикию
Чтоб спать и спящих охранять!
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Оцените произведение:
(после оценки вы также сможете оставить отзыв)
Поэзия : Моя молитва - Левицька Галина Цей вірш був написаний за кілька годин до народження мого найменшого сина Михайла. В 13 год. мені робили “кесаревий розтин”, бо сама я його народити не могла. Чоловікові лікар сказав, що не гарантує ні моє життя, ні життя дитини. Я про це не знала, але відчувала, що проходжу по грані. Молилася за життя дитини. Просила у Бога, навіть якщо мені не судилося жити, щоб Він дав мені знати, що мій синочок живий!
Під час операції я враз відчула себе. Це було дивне відчуття: тіла не було, спробувала ворухнути руками — рук немає; спробувала ворухнути ногами —ніг немає; спробувала відкрити очі — лиш миттєвий зблиск світла. Але я була!!! І ні болі, ні страху. Лиш спокій… Потім почула голоси:
-Хто там в неї? (Голос професора Григоренка)
-Хлопчик, хороший, здоровий!
-Скільки в неї вдома?
- Шестеро…
-Це сьомий. Восьмого не буде…
Я не могла в ту мить задуматись над почутим, бо відчула, що кудись відпливаю… Але в серці була вдячність Богові за почуту вісточку про сина…
Я дякую Богові за його милість і любов. Він подарував моєму синові життя! Він зберіг і моє життя,давши мудрість лікарям під час операції: коли почалася дуже сильна кровотеча при розтині матки, професор прийняв рішення зробити ампутацію частини матки. І кровотечу вдалося зупинити.
Це було сім років тому. Михайлик в цьому році закінчив 1-й клас.
