Многие верят, но главное – знать:
Как правду найти, а ложь потерять.
У веры – лишь детский кисель с молоком,
У знаний – на скалах построенный дом.
Легко и приятно ложь сладкую пить,
Но с нею не сможем достойно прожить.
В песочнице дети возводят дома,
Но ветер и дождь их разрушит весьма.
Добраться до скал – та дорога трудна,
Но к жизни разумной ведёт лишь она.
Менять надо сладость на горечь познания,
Чтоб в разуме выстроить скальные здания.
Лишь скалы познаний дают Божий Свет,
А с ним и защиту от жизненных бед.
Но "древо познания" – та же скала,
Что верой религии запрещена,
Чтобы людей за баранов держать
И без помех стадом тем управлять.
------------------------------------------------------
"Итак всякого, кто слушает слова Мои сии и исполняет их,
уподоблю мужу благоразумному, который построил дом свой
на камне; и пошел дождь, и разлились реки, и подули ветры, и
устремились на дом тот, и он не упал, потому что основан был
на камне" (Ев. от Матф.7. 24-25).
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Что вы пишете? У веры кисель в голове? Древо познания - та же скала? Вы вообще верующая? Во что вы верите? Вы понимаете, что за каждое слово написанное будете отвечать перед Господом?
Светлана Мирова
2025-04-12 15:56:12
Я-то в отличие от вас понимаю:
Вера – это удел глупых детей, которые НИЧЕГО не знают, поэтому ВСЁ принимают НА ВЕРУ. Поэтому их и кормят сладкой и жидкой пищей, типа киселя и молока, а твёрдая пища им вредна и может привести к смерти!
То же самое и с духовной пищей у духовных младенцев, таких как вы и многие другие на этом сайте. Вы даже не поняли приведённую мною цитату со словами Иисуса о камне (в моём случае – о скале). Вам ещё нужны детские сказочки и песочные дворцы вместо взрослых Знаний (дерева познания, камней-скал слова Божьего, меча обоюдоострого из уст Сына Божьего).
И вы ещё меня смеете пугать, когда вам самим нужно ужасаться своему духовному невежеству!
Проза : Студентки - Таисия Кобелева У новелі «Студентки» образ Єви-Ніколь і її брата Джеймса, як іноземців, я вибрала не просто так. Кожна людина, стаючи християнином, отримує від Бога якесь завдання, щоб виконати Його план спасіння людства. Іноді людина виконує це завдання далеко віл свого дому. Ніколь не вважала це місто своїм домом назавжди, вони з братом постійно чекали можливості повернутись на Батьківщину. Так само кожен християнин вважає Землю своїм тимчасовим домом. Тут він виконує Божий задум для нього, адже всі люди народились не просто так.\\r\\n В образі Джеймса показаний той старший брат, про якого мріє кожен. Джеймс опікується своєю сестрою і докладає до її навчання чималих зусиль. Він став опорою своїй молодшій сестрі, яка сама б не вижила в чужій країні і чужому місті.\\r\\n Коли Єва познайомила Лізу, а Джеймс Олега, з Богом, вони виконали своє завдання тут і могли повернутись додому.\\r\\n Ліза і Настя на початку твору – символи дівчат, які вважають, що усім для повного щастя, не вистачає бойфренда. Тому вони більше ніяк не могли пояснити веселий настрій своєї сусідки.\\r\\n Ліза – людина, яка шукає сенс свого життя, шукає наполегливо. Будучи на дні відчаю, вона спочатку піддається йому і кидається на Єву з ножем, потім кидає її під машину. Злякавшись свого вчинку, дівчина трішки бере свої відчуття під контроль і зривається на Насті. На самому дні відчаю Бог подав їй свою Руку через пісню, яку вона почула через відкриті вікна Дому Молитви. Там лунала пісня Олександра Бейдика «Отпусти».\\r\\n Настя – образ впертих людей, яким не жаль нікого, крім себе. Однак в кінці твору вона теж приходить до Бога.\\r\\n
